20 января 2015 года Киевский апелляционный суд отказал "АТБ" в жалобе на решение о выплате долга в 5 млн грн по делу №910/22290/14.
Полный текст решения в Едином реестре http://reyestr.court.gov.ua/Review/42384820
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2015 р. Справа№ 910/22290/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Калатай Н.Ф.
Сітайло Л.Г.
Від позивача - Чумак О.В. ( довір. б/н від 01.01.2015);
Від відповідача 1- не з'явився;
Від відповідача 2- не з'явився;
Від відповідача 3- не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет»
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р.
у справі № 910/22290/14 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт - 2009"
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ -Маркет"
2.Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту "
3.Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
про стягнення 5 513 559, 26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р. у справі №910/22290/14 припинено провадження в частині стягнення з приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" заборгованості в розмірі 900,00 грн. Припинено провадження в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 550,00 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009» заборгованість в розмірі 4664643грн. 26коп., три проценти річних в розмірі 98 558 грн. 45 коп., індекс інфляції в розмірі 747 358 грн. 12 коп., судовий збір в розмірі 73 080грн. 00 коп. Стягнуто з приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" заборгованість в розмірі 1100 грн. 00 коп. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" заборгованість в розмірі 450 грн. 00 коп.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що за період з 02.01.2014р. по 05.02.2014р. позивачем здійснено поставку на загальну суму 4 667 643,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками сторін, з яких вбачається, що зі сторони відповідача 1 товар був отриманий, що підтверджується підписами на накладних, завірених штампом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет».
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові до відповідача 1 в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач 1 зазначає про те, що судом при прийнятті рішення не враховано вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» 996-XIV від 16.07.1999р., а саме те, що первинні облікові документи мають відповідати вимогам, передбаченим «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. На думку скаржника, 100% видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи, та є підставою предмету заявленого позову, не відповідають обов'язковим вимогам вищезазначених нормативних актів, а саме, в видаткових накладних не відображено зміст господарської операції, відсутні такі обов'язкові реквізити первинного документу, як посада і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2014р. розгляд апеляційної скарги призначено на 16.12.2014р.
16.12.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів на 13.01.2015р.
13.01.2015р. в судовому засіданні оголошено перерву до 20.01.2015р., про наступний час та розгляд судового засідання представники сторін повідомлені під розписку.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову по справі №910/22290/14.
Враховуючи те, що 09.12.2014р. постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №910/22290/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ_Маркет» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2014р. (про забезпечення позову) у справі №910/22290/14 залишено без мін, судова колегія відмовляє в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову по справі №910/22290/14.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи.
Судова колегія відхилила зазначене клопотання, оскільки відповідно до абз. 2 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» №4 від 23.03.2012 року судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Надані для експертизи представниками відповідача-1 питання суд може вирішити самостійно, як такі, що входять до компетенції суду.
Клопотання відповідача 1 про здійснення технічної фіксації судового процесу судовою колегією задоволено.
20.01.2015р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явились представники відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3.
Від відповідача 1 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що представник відповідача 1 до клопотання про відкладення обгрунтовуючих доказів про поважність нез'явлення в судове засідання не надано, судова колегія відхиляє клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи та з урахуванням думки представника позивача, ухвалила продовжити розгляд справи у відсутність представника відповідача 1.
Від відповідача 2 та 3 через відділ документального забезпечення надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність, з урахуванням думки представника позивача, судова колегія ухвалила розгляд справи у відсутність представників відповідача 2 та відповідача 3.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" (постачальник) 15.05.2010 року укладено договір №25007, згідно з яким позивач зобов'язувався в порядку та строки, встановлені договором поставки, виготовити та передати товар у власність відповідачу, в певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах, обумовлених вказаним договором поставки.
Пунктом 10.1 договору поставки передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 12 місяців.
Даний договір може бути змінений, розірваний за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до даного договору.
Додатковими угодами сторін сторони змінювали (продовжували) дію договору, а саме:
- додатковою угодою №1 від 15.05.2010 року продовжено дію договору до 31 грудня 2010 року;
- додатковою угодою №2 від 01.01.2011 року продовжено дію договору до 31 грудня 2011 року;
- додатковою угодою №3 від 31.12.2011 року продовжено дію договору до 31.05.2012 року;
- додатковою угодою №4 від 31.05.2012 року продовжено дію договору до 31 грудня 2012 року;
- додатковою угодою №5 від 31.12.2012 року продовжено дію договору до 31 грудня 2013 року.
Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до відповідача 1 з пропозицією продовжити строк дії договору поставки шляхом підписання відповідної додаткової угоди. Так 10 та 20 грудня 2013 року позивачем разом з товаром направлено відповідачу 1 проект додаткової угоди до договору поставки про продовження строку дії договору.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем 1 не надано додаткову угоду до договору №25007 від 15.05.2010 року та, як зазначає місцевий господарський суд, в судовому засіданні представником зазначено, що на підприємстві дана додаткова угода відсутня, з огляду на що місцевий господарський суд обґрунтовано зазначає про те, що оскільки позивач здійснював поставку та передавав відповідачу 1 товар, а останній його отримував, отже сторони мали позадоговірні відносини, тобто уклали договір поставки у спрощений спосіб.
Згідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За період з 02.01.2014 року по 05.02.2014 року позивачем здійснено поставку на загальну суму 4667643,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними підписаними та скріплені печатками /штампами сторін, а саме:
№ п/пДата поставки№ видаткової накладноїВартість поставленого товару, грн.102.01.2014РН-000000570 158,17202.01.2014РН-000000817 559,82303.01.2014РН-000001677 508,47403.01.2014РН-000001423 136,72503.01.2014РН-000000271 904,58604.01.2014РН-000001239 796,94704.01.2014РН-0000004114 168,71804.01.2014РН-000002052 920,00905.01.2014РН-0000010116 574,621008.01.2014РН-00000257 403,381108.01.2014РН-000002821 622,441209.01.2014РН-000002315 479,581310.01.2014РН-0000030126 080,341410.01.2014РН-000003428 210,331510.01.2014РН-000003684 977,921611.01.2014РН-000003223 199,191711.01.2014РН-0000022122 449,751811.01.2014РН-000004241 895,001913.01.2014РН-000004039 582,712013.01.2014РН-0000054 77 548,572113.01.2014РН-0000052 28 491,192214.01.2014РН-0000050 25 577,882314.01.2014РН-0000047 114 479,282414.01.2014РН-0000057 36 751,502515.01.2014РН-0000041 49 623,232615.01.2014РН-0000065 23 546,572715.01.2014РН-0000067 48 562,842815.01.2014РН-0000048 114 479,282915.01.2014РН-0000060 36 751,503016.01.2014РН-0000063 27 137,043117.01.2014РН-0000121 139 782,853217.01.2014РН-0000131 9 421,143317.01.2014РН-0000133 132 405,443418.01.2014РН-000012920 299,443518.01.2014РН-0000124124 503,593619.01.2014РН-0000125124 503,593720.01.2014РН-000015234 362,223820.01.2014РН-0000154103 888,283920.01.2014РН-000013675 450,174021.01.2014РН-000015014 005,014121.01.2014РН-000014784 858,774221.01.2014РН-000015517 640,004322.01.2014РН-000013766 537,024422.01.2014РН-00001591 055,694522.01.2014РН-000016124 366,104622.01.2014РН-000016317 666,424722.01.2014РН-00001718 432,534822.01.2014РН-000017310 556,894923.01.2014РН-0000148102 498,775024.01.2014РН-000016560 135,905124.01.2014РН-000024327 956,575225.01.2014РН-000016837 284,085326.01.2014РН-000016948 888,205427.01.2014РН-000023988 653,065527.01.2014РН-000025684 977,925628.01.2014РН-000025232 713,945728.01.2014РН-000024936 751,505828.01.2014РН-000025984 545,505929.01.2014РН-000024067 004,656029.01.2014РН-000026613 497,016129.01.2014РН-000026872 804,176229.01.2014РН-0000250121 297,006331.01.2014РН-000028189 535,066431.01.2014РН-0000284105 568,926531.01.2014РН-000028576 441,506602.02.2014РН-00002957 037,936702.02.2014РН-000028937 671,746803.02.2014РН-0000269106 118,036903.02.2014РН-0000294112 606,857003.02.2014РН-000030139 542,627103.02.2014РН-00002933 701,697204.02.2014РН-000026415 974,027304.02.2014РН-000028734 830,027404.02.2014РН-00003036 868,757504.02.2014РН-0000297107 312,407604.02.2014РН-0000291105 568,927705.02.2014РН-000030561 235,637805.02.2014РН-000036747 975,147905.02.2014РН-0000307105 126,70Крім того, в матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних на поставку товару, які також підписані та скріплені печатками /штампами сторін.
Не можуть бути покладені в основу рішення доводи відповідача 1 в апеляційній скарзі про те, що 100% видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи, та є підставою предмету заявленого позову, не відповідають обов'язковим вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» 996-XIV від 16.07.1999р., а саме те, що первинні облікові документи мають відповідати вимогам, передбаченим «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. з огляду на наступне.
Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
З наявних видаткових накладних вбачається, що зі сторони відповідача-1 товар був отриманий, що підтверджується підписами на накладних, завірених штампом товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет".
Місцевий господарський обґрунтовано зазначає про те, що вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 09 квітня 2013 року у справі №5023/5085/12.
Крім того, відповідно до п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998р. "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно п. 65 зазначеної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 не заперечує проти автентичності відтиску штампу, здійсненого на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", отже відтиск штампів підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).
Також, в матеріалах справи наявні надані позивачем оригінали податкових накладних за січень та лютий 2014 року та копії податкових декларації підприємства з податку на додану вартість за січень, лютий 2014 року, з квитанцією №2, що підтверджує факт подання зазначених податкових декларацій з додатком до Державної податкової інспекції в Амур-Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч.1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки відповідачем 1 до матеріалів справи не додано жодних доказів на підтвердження доводів про відсутність заборгованості перед позивачем, наявність основної заборгованості у відповідача 1 перед позивачем в сумі 4667643,26 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та не спростована відповідачем 1.
Щодо нарахованих позивачем у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань позивачем індексу інфляції в розмірі 747 358,12 грн. та три проценти річних в розмірі 98 558,45 грн. необхідно зазначить наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Зважаючи на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню три проценти річних в розмірі 98 558,45 грн. та індексу інфляції в розмірі 747358,12 грн.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В забезпечення виконання зобов'язання 11.01.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" (кредитор) та приватним підприємством "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" (поручитель) укладено договір поруки, у відповідності до якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором на суму не більше 2 000,00 грн. за виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" щодо оплати вартості товару, поставленого кредитором боржнику в період з січня 2013 року по лютий 2014 року включно.
Відповідно до п.2.2 договору поруки, кредитор не має права вимагати від поручителя виконання зобов'язань за боржника в частині оплати сум основного боргу, який виник на основі основного договору на суму більше ніж 2000,00 грн.
Згідно з п.4.2 договору, порука по даному договору діє до 01.01.2016 року.
11.01.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" (кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (поручитель) укладено договір поруки, у відповідності до якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором на суму не більше 1 000,00 грн. за виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" щодо оплати вартості товару, поставленого кредитором боржнику в період з січня 2013 року по лютий 2014 року включно.
Відповідно до п.2.2 договору поруки, кредитор не має права вимагати від поручителя виконання зобов'язань за боржника в частині оплати сум основного боргу, який виник на основі основного договору на суму більше ніж 1000,00 грн.
Згідно з п.4.2 договору, порука по даному договору діє до 01.01.2016 року.
Відповідно до ч.1 статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч. 1, 2 статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як вбачається з матеріалів справи, приватним підприємством "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" на виконання договору поруки частково сплачено заборгованість в розмірі 900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7 від 31.10.2014 року.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на виконання договору поруки частково сплачено заборгованість в розмірі 550,00 грн., що підтверджується квитанцією №112171191 від 31.10.2014 року.
Місцевим господарським судом обґрунтовано, відповідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі в частині стягнення з приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" заборгованості в розмірі 900,00 грн. та в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 550,00 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.
Вимоги позивача щодо стягнення з приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" заборгованості в розмірі 1100,00грн. належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний відповідачем 2, тому обгрунтовано задоволені місцевим господарським судом.
Вимоги позивача щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 450,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та визначний відповідачем 3, тому обгрунтовано задоволені місцевим господарським судом.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського міста Києва підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р. у справі № 910/22290/14 залишити без змін.
3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/22290/14.
Повний текст постанови складено та підписано 21.01.2015р.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Н.Ф. Калатай
Л.Г. Сітайло
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2015 р. Справа№ 910/22290/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Калатай Н.Ф.
Сітайло Л.Г.
Від позивача - Чумак О.В. ( довір. б/н від 01.01.2015);
Від відповідача 1- не з'явився;
Від відповідача 2- не з'явився;
Від відповідача 3- не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет»
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р.
у справі № 910/22290/14 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт - 2009"
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ -Маркет"
2.Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту "
3.Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
про стягнення 5 513 559, 26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р. у справі №910/22290/14 припинено провадження в частині стягнення з приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" заборгованості в розмірі 900,00 грн. Припинено провадження в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 550,00 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009» заборгованість в розмірі 4664643грн. 26коп., три проценти річних в розмірі 98 558 грн. 45 коп., індекс інфляції в розмірі 747 358 грн. 12 коп., судовий збір в розмірі 73 080грн. 00 коп. Стягнуто з приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" заборгованість в розмірі 1100 грн. 00 коп. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" заборгованість в розмірі 450 грн. 00 коп.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що за період з 02.01.2014р. по 05.02.2014р. позивачем здійснено поставку на загальну суму 4 667 643,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками сторін, з яких вбачається, що зі сторони відповідача 1 товар був отриманий, що підтверджується підписами на накладних, завірених штампом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет».
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові до відповідача 1 в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач 1 зазначає про те, що судом при прийнятті рішення не враховано вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» 996-XIV від 16.07.1999р., а саме те, що первинні облікові документи мають відповідати вимогам, передбаченим «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. На думку скаржника, 100% видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи, та є підставою предмету заявленого позову, не відповідають обов'язковим вимогам вищезазначених нормативних актів, а саме, в видаткових накладних не відображено зміст господарської операції, відсутні такі обов'язкові реквізити первинного документу, як посада і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2014р. розгляд апеляційної скарги призначено на 16.12.2014р.
16.12.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів на 13.01.2015р.
13.01.2015р. в судовому засіданні оголошено перерву до 20.01.2015р., про наступний час та розгляд судового засідання представники сторін повідомлені під розписку.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову по справі №910/22290/14.
Враховуючи те, що 09.12.2014р. постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №910/22290/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ_Маркет» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2014р. (про забезпечення позову) у справі №910/22290/14 залишено без мін, судова колегія відмовляє в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову по справі №910/22290/14.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи.
Судова колегія відхилила зазначене клопотання, оскільки відповідно до абз. 2 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» №4 від 23.03.2012 року судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Надані для експертизи представниками відповідача-1 питання суд може вирішити самостійно, як такі, що входять до компетенції суду.
Клопотання відповідача 1 про здійснення технічної фіксації судового процесу судовою колегією задоволено.
20.01.2015р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явились представники відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3.
Від відповідача 1 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що представник відповідача 1 до клопотання про відкладення обгрунтовуючих доказів про поважність нез'явлення в судове засідання не надано, судова колегія відхиляє клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи та з урахуванням думки представника позивача, ухвалила продовжити розгляд справи у відсутність представника відповідача 1.
Від відповідача 2 та 3 через відділ документального забезпечення надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність, з урахуванням думки представника позивача, судова колегія ухвалила розгляд справи у відсутність представників відповідача 2 та відповідача 3.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" (постачальник) 15.05.2010 року укладено договір №25007, згідно з яким позивач зобов'язувався в порядку та строки, встановлені договором поставки, виготовити та передати товар у власність відповідачу, в певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах, обумовлених вказаним договором поставки.
Пунктом 10.1 договору поставки передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 12 місяців.
Даний договір може бути змінений, розірваний за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до даного договору.
Додатковими угодами сторін сторони змінювали (продовжували) дію договору, а саме:
- додатковою угодою №1 від 15.05.2010 року продовжено дію договору до 31 грудня 2010 року;
- додатковою угодою №2 від 01.01.2011 року продовжено дію договору до 31 грудня 2011 року;
- додатковою угодою №3 від 31.12.2011 року продовжено дію договору до 31.05.2012 року;
- додатковою угодою №4 від 31.05.2012 року продовжено дію договору до 31 грудня 2012 року;
- додатковою угодою №5 від 31.12.2012 року продовжено дію договору до 31 грудня 2013 року.
Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до відповідача 1 з пропозицією продовжити строк дії договору поставки шляхом підписання відповідної додаткової угоди. Так 10 та 20 грудня 2013 року позивачем разом з товаром направлено відповідачу 1 проект додаткової угоди до договору поставки про продовження строку дії договору.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем 1 не надано додаткову угоду до договору №25007 від 15.05.2010 року та, як зазначає місцевий господарський суд, в судовому засіданні представником зазначено, що на підприємстві дана додаткова угода відсутня, з огляду на що місцевий господарський суд обґрунтовано зазначає про те, що оскільки позивач здійснював поставку та передавав відповідачу 1 товар, а останній його отримував, отже сторони мали позадоговірні відносини, тобто уклали договір поставки у спрощений спосіб.
Згідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За період з 02.01.2014 року по 05.02.2014 року позивачем здійснено поставку на загальну суму 4667643,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними підписаними та скріплені печатками /штампами сторін, а саме:
№ п/пДата поставки№ видаткової накладноїВартість поставленого товару, грн.102.01.2014РН-000000570 158,17202.01.2014РН-000000817 559,82303.01.2014РН-000001677 508,47403.01.2014РН-000001423 136,72503.01.2014РН-000000271 904,58604.01.2014РН-000001239 796,94704.01.2014РН-0000004114 168,71804.01.2014РН-000002052 920,00905.01.2014РН-0000010116 574,621008.01.2014РН-00000257 403,381108.01.2014РН-000002821 622,441209.01.2014РН-000002315 479,581310.01.2014РН-0000030126 080,341410.01.2014РН-000003428 210,331510.01.2014РН-000003684 977,921611.01.2014РН-000003223 199,191711.01.2014РН-0000022122 449,751811.01.2014РН-000004241 895,001913.01.2014РН-000004039 582,712013.01.2014РН-0000054 77 548,572113.01.2014РН-0000052 28 491,192214.01.2014РН-0000050 25 577,882314.01.2014РН-0000047 114 479,282414.01.2014РН-0000057 36 751,502515.01.2014РН-0000041 49 623,232615.01.2014РН-0000065 23 546,572715.01.2014РН-0000067 48 562,842815.01.2014РН-0000048 114 479,282915.01.2014РН-0000060 36 751,503016.01.2014РН-0000063 27 137,043117.01.2014РН-0000121 139 782,853217.01.2014РН-0000131 9 421,143317.01.2014РН-0000133 132 405,443418.01.2014РН-000012920 299,443518.01.2014РН-0000124124 503,593619.01.2014РН-0000125124 503,593720.01.2014РН-000015234 362,223820.01.2014РН-0000154103 888,283920.01.2014РН-000013675 450,174021.01.2014РН-000015014 005,014121.01.2014РН-000014784 858,774221.01.2014РН-000015517 640,004322.01.2014РН-000013766 537,024422.01.2014РН-00001591 055,694522.01.2014РН-000016124 366,104622.01.2014РН-000016317 666,424722.01.2014РН-00001718 432,534822.01.2014РН-000017310 556,894923.01.2014РН-0000148102 498,775024.01.2014РН-000016560 135,905124.01.2014РН-000024327 956,575225.01.2014РН-000016837 284,085326.01.2014РН-000016948 888,205427.01.2014РН-000023988 653,065527.01.2014РН-000025684 977,925628.01.2014РН-000025232 713,945728.01.2014РН-000024936 751,505828.01.2014РН-000025984 545,505929.01.2014РН-000024067 004,656029.01.2014РН-000026613 497,016129.01.2014РН-000026872 804,176229.01.2014РН-0000250121 297,006331.01.2014РН-000028189 535,066431.01.2014РН-0000284105 568,926531.01.2014РН-000028576 441,506602.02.2014РН-00002957 037,936702.02.2014РН-000028937 671,746803.02.2014РН-0000269106 118,036903.02.2014РН-0000294112 606,857003.02.2014РН-000030139 542,627103.02.2014РН-00002933 701,697204.02.2014РН-000026415 974,027304.02.2014РН-000028734 830,027404.02.2014РН-00003036 868,757504.02.2014РН-0000297107 312,407604.02.2014РН-0000291105 568,927705.02.2014РН-000030561 235,637805.02.2014РН-000036747 975,147905.02.2014РН-0000307105 126,70Крім того, в матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних на поставку товару, які також підписані та скріплені печатками /штампами сторін.
Не можуть бути покладені в основу рішення доводи відповідача 1 в апеляційній скарзі про те, що 100% видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи, та є підставою предмету заявленого позову, не відповідають обов'язковим вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» 996-XIV від 16.07.1999р., а саме те, що первинні облікові документи мають відповідати вимогам, передбаченим «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. з огляду на наступне.
Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/70, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
З наявних видаткових накладних вбачається, що зі сторони відповідача-1 товар був отриманий, що підтверджується підписами на накладних, завірених штампом товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет".
Місцевий господарський обґрунтовано зазначає про те, що вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 09 квітня 2013 року у справі №5023/5085/12.
Крім того, відповідно до п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998р. "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно п. 65 зазначеної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 не заперечує проти автентичності відтиску штампу, здійсненого на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", отже відтиск штампів підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).
Також, в матеріалах справи наявні надані позивачем оригінали податкових накладних за січень та лютий 2014 року та копії податкових декларації підприємства з податку на додану вартість за січень, лютий 2014 року, з квитанцією №2, що підтверджує факт подання зазначених податкових декларацій з додатком до Державної податкової інспекції в Амур-Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Положеннями ч.1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки відповідачем 1 до матеріалів справи не додано жодних доказів на підтвердження доводів про відсутність заборгованості перед позивачем, наявність основної заборгованості у відповідача 1 перед позивачем в сумі 4667643,26 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та не спростована відповідачем 1.
Щодо нарахованих позивачем у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань позивачем індексу інфляції в розмірі 747 358,12 грн. та три проценти річних в розмірі 98 558,45 грн. необхідно зазначить наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Зважаючи на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню три проценти річних в розмірі 98 558,45 грн. та індексу інфляції в розмірі 747358,12 грн.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В забезпечення виконання зобов'язання 11.01.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" (кредитор) та приватним підприємством "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" (поручитель) укладено договір поруки, у відповідності до якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором на суму не більше 2 000,00 грн. за виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" щодо оплати вартості товару, поставленого кредитором боржнику в період з січня 2013 року по лютий 2014 року включно.
Відповідно до п.2.2 договору поруки, кредитор не має права вимагати від поручителя виконання зобов'язань за боржника в частині оплати сум основного боргу, який виник на основі основного договору на суму більше ніж 2000,00 грн.
Згідно з п.4.2 договору, порука по даному договору діє до 01.01.2016 року.
11.01.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" (кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (поручитель) укладено договір поруки, у відповідності до якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором на суму не більше 1 000,00 грн. за виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" щодо оплати вартості товару, поставленого кредитором боржнику в період з січня 2013 року по лютий 2014 року включно.
Відповідно до п.2.2 договору поруки, кредитор не має права вимагати від поручителя виконання зобов'язань за боржника в частині оплати сум основного боргу, який виник на основі основного договору на суму більше ніж 1000,00 грн.
Згідно з п.4.2 договору, порука по даному договору діє до 01.01.2016 року.
Відповідно до ч.1 статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч. 1, 2 статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як вбачається з матеріалів справи, приватним підприємством "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" на виконання договору поруки частково сплачено заборгованість в розмірі 900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7 від 31.10.2014 року.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на виконання договору поруки частково сплачено заборгованість в розмірі 550,00 грн., що підтверджується квитанцією №112171191 від 31.10.2014 року.
Місцевим господарським судом обґрунтовано, відповідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинив провадження у справі в частині стягнення з приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" заборгованості в розмірі 900,00 грн. та в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 550,00 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.
Вимоги позивача щодо стягнення з приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" заборгованості в розмірі 1100,00грн. належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний відповідачем 2, тому обгрунтовано задоволені місцевим господарським судом.
Вимоги позивача щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 450,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та визначний відповідачем 3, тому обгрунтовано задоволені місцевим господарським судом.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського міста Києва підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р. у справі № 910/22290/14 залишити без змін.
3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/22290/14.
Повний текст постанови складено та підписано 21.01.2015р.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Н.Ф. Калатай
Л.Г. Сітайло
Комментариев нет:
Отправить комментарий